Теплий смак літа
Ох, і люблю я полуницю! А мармелад із неї – взагалі пісня. Оці темно-рожеві, напівпрозорі шматочки, як діамантики: пахнуть полуницею, а ще – сонцем, літнім теплом. Смак мають солодкий, з кислинкою, в них кісточки ягід проглядаються. Апетитнее! І без «хімози» – одні полунички, що цукром доповнені. Як іси, то як колись у селі: на грядці стоїш, ласуєш так, що й помити забув. А вітамінів у полуниці скільки – хоч відбавляй!
Як народжується полуничний мармелад?
Беруть найкращу полуницю – спілу, соковиту, червону. Миють її, перебирають. Потім довго випаровують сік, щоб став густим таким, насиченим. Додають цукор, але, рівно стільки, щоб підкреслити смак ягід, а не розбавити його. Ніяких згущувачів – лише природна текстура! Коли «жижа» готова, її розливають по формочках та чекають густоти. Вкінці нарізають акуратними шматками і в коробку, під поліетилен. Відкриваєш, береш і кілька шматочків, а решту закриваєш, щоб не обвітрилось. Бережеш, як зіницю ока. Бо ж добре!
Не просто смакота, то – спогади
А чому, спитаєте ви, саме цей полуничний мармелад? Та тому, що зі «100ШОП» він, як домашній, тільки краще. Зроблений з любов'ю, з толком. Без ГМО – одні ягоди, сонце та трошки цукорку. До чаю, до кави, навіть до сиру – пасує скрізь. А, головне – береш шматочок, вкидаєш у рота, і одразу спогади: літо, садок, бабця сварить, щоб не об'їдався, а ти вже з червоним ротом…. Отакі солодкі моменти – тепер у мармеладних шматочках.
.png?r=x)
