Беруть майстри, значить, найкращі ягоди з садів Наддніпрянщини. Гарні такі на колір, як терен. Найспіліші, що вже позбулись «зеленуватої» кислинки. Щоб смак збалансувати, лимонної кислоти додали, та й годі! Іншого – зовсім трохи, щоб тільки смак вивести, і не затьмарити. То й вийшов джем, як домашній: тягучий, але не сильно, зі шматочками стиглих ягід. Весь такий натуральний, пахучий-пахучий! Їси з хлібом, морозивом чи у випічці – аж за душу бере.



Схоже на те, що ми їли в дитинстві, коли їздили в село. Джем із чорної смородини від YAGODAR, ну, просто топчик! Ягода така, як свіжа з цукром перетерта. Тільки цукор не хрумтить на зубах, бо смакота ця без нього. «От і добре», – скажуть люди, чутливі до всього солодкого. «Можна їсти, і не по одній ложці». А, головне, що джем натуральний, з ягід, вирощених подалі від великого міста. Куштуєш, і здоров’ям наповнюєшся.