А готують це варення, як колись наші прабабусі. Малину збирають вручну, перебирають кожну ягідку, щоб ніякого сміття не потрапило. Ретельно промивають, а потім варять на повільному вогні, постійно помішуючи, щоб не пригоріло. Цукру додають небагато – тільки щоб підкреслити природну солодкість малини. А, щоб було негусте – додають води. Тоді ягідки не розкисають у кашу, залишаються цілими, так що кожна в роті вибухає соковинкою. На спеції тут і натяку немає – все, щоб малина лишилась малиною, а не якоюсь модною заморською приправою. От і весь секрет. Просто, але смачнооо!



Бо воно ідеальне. Намазав на хліб – десерт готовий. Кинув ложку в чай – і маєш ароматний малиновий морс, що зігріває навіть краще за плед. А, якщо з сирниками або млинцями – то взагалі свято. Бо це не просто собі варення зі «100ШОП» – це суцільна насолода, яку хочеться сховати подалі, щоб ніхто не з’їв раніше тебе.