Та дуже просто! Кабачки з Чернігівщини, молоденькі, щойно з грядки. Аби ви бачили, їх там, як своїх дітей, доглядають. Миють, чистять, нарізають слайсами тонесенькими, що аж просвічуються. Засипають цукром, додають цитрусові. Варять на малому вогні, щоб кожен шматочок просочився сиропом. Ніяких тобі «ГеМеО», все натуральне. Потім – по банках, стерилізують, аби довше постояло. Та й усе. Нічого складного, але й не халтура!



Це не просто варення – це відкриття. Як ото Колумб колись – Америку. Їси – і не віриш, що це кабачок. Трошки нагадує мед, трошки – цитрусовий джем. Ідеально до млинців, йогурту чи просто так, ложкою за ложкою з банки, поки ніхто не бачить. Ну і плюс – це рідкісна штука, таке в супермаркеті не купиш. Отож, як замовити на «100ШОП» – то вже не просто так. Бо й добре ж воно. Попробуйте! А якщо не сподобається, то я – Славік, знайдете мене, посварите.